?

Log in

No account? Create an account
око

forko

Горище

Риплять зачовгані сходи по дорозі до неба


Previous Entry Share Next Entry
око
forko

Будинок номер сім.

Цей добротний нащадок славних часів бабці Австрії досі стоїть серед таких же кам'яниць квадрату однієї з численних площ Ринок котрогось з галицьких міст. Його товстим стінам не страшна непогода, хоча й старечо порипують понівечені дерев’яні сходи та інколи пускають сльозу сточені судини комунікацій, незмінні ще з австрійських часів.
В квартирі №1 мешкає двірничка баба Тамара, яка щоранку, навіть з найзлішого похмілля підмітає цей квартал, бо вважає що порядок мусить бути і українцям бракує німця з нагайкою. Мешканці бувають нею незадоволені, вона частенько обмітає їм ноги і спльовує в слід. Баба Тамара не любить людей, та й не має за що, 20 років таборів цьому явно не сприяли, Тому вона любить тільки свого старого облізлого пуделя Карла як найбільш вірного приятеля.
В квартирі під номером 2 міститься одна з численних явочних квартир-приміщень «Просвіти», де щирі українці мають можливість поколядувати на свята або випити кави та пива в неділю після церкви, обговорюючи найбільш нагальні політичні події краю та закликаючи одне одного до змін та революцій останні років 20.
Квартира № 3 стоїть постійно зачинена, кажуть її власник Лев Мойсейович, таки досі сидить в менш комфортному місці і от-от повернеться в свої апартаменти, яку завбачливо переписав на стареньку маму, що доживає життя десь в Ізраїлі. І взагалі дивно, як могли посадити директора центрального універмагу за мааленький знак уваги інспекції, тим більше що такі знаки уваги він й до цього робив регулярно. А от універмаг після того приватизували за копійки, поділили на мізерні наділи по 4-5 метрів і здали в оренду торгівців китайським барахлом.
Піднімаємось вище. Квартира № 4. Тут довший час жив Яша – пияк, єдиний син багатих батьків, після їх смерті пустився берега і прогуляв всі батьківські надбання. В останні роки набрався боргів як пес бліх і декілька раз ледь не спалив весь дім палячи в ліжку. Пожежники вже знали – якщо виклик по сьомому будинку – значить до Яші. Зрештою одного дня прийшли двійко дебелих лайдаків і відправили Яшу спершу до нотаріуса, а потім у Полтву з довіском в дві пудові гирі. Тепер тут офіс охоронної агенції «Шакал». Туди лишній раз краще не заходити, морди що там сидять ні симпатії, ні довіри не викликають.
Квартира № 5. Пані Єва і дочка її Натуся. Дві файні кобіти, зразу навіть не скажеш що мати й дочка, майже як сестри. Обидві люблять мистецтво, каву та маленьких собачок. Не сказав би шо шльондри, як Ви певно подумали, а скоріше цікаві жінки в вічному пошуку достойних мужчин.
Квартира № 6.Отут і справді шльондри частенько бувають. Квартира здається щодобово от і знімають її всі кому є потреба скоротати ніч від закоханих парочок до клерків у відрядженнях.
Йдемо на останній поверх.
Квартира №7. Броньовані двері і такі ж броньовані склопакети в вікнах. Тут мешкає конкретний бритоголовий пацан Вася Кастет, точніше Василь Іванович Іванов – ген. директор ТзОВ, депутат міської ради, меценат і таке інше та його улюблений, тричі проклятий мешканцями ротвейлер, якого він вигулює без намордника і повідка. Злі язики кажуть, що Яша-пияк пішов плавати за його вказівкою.
Квартира №8. Та ж картина. Броньовані вікна, броньовані двері, бритоголова голова. Іван Васильович Васильєв –полковник мвс і теж депутат. Цілими днями ловить бандитів і п’є пиво з Василем Івановичем по вечорах. Подейкують з Левом Мойсейовичем теж раніше почаювати любив.
По іржавій, але ще міцній драбині піднімаємось на горище, кругом пилюка і купа різного мотлоху з минулих сторіч, виглядаємо крізь розбиту шибку – яка все ж таки краса, і навіть крик баби Тамари, що знову налюрили якісь іроди в під’їзді, не псує ідилічної картинки старого міста…
Tags:

promo forko june 18, 2013 11:43 46
Buy for 1 000 tokens
Цей добротний нащадок славних часів баб ці Австрії досі стоїть серед таких же кам'яниць квадрат у однієї з численних площ Ринок котрогось з галицьких міст. Його товстим стінам не страшна непогода, хоча й старечо порипують понівечені…

ще трохи перцю не завадило б)

Интересная зарисовка, атмосферно)

якщо увійти ще можна відчути запах епох.)

Так це мiй будинок!!! :)

тсс, не пались))). Всі назви і прізвища вигадані і не мають жодного стосунку до реальних персонажів нашої дійсності.

Путеводитель по дому №7 ? )))

добре! я так розумію Вася Кастєт і полковник Васільєв нащадки асвабадітєлєй )

підозрюю що так)

Файно. Міні-Україна крізь збільшувальне скло

дякую! щось на кшталт цього.

а ти що там робиш?

на стрих поліз на місто подивитись).

О-о-о, який файний будинок. А як би винайняти квартиру № 6??

шукайте в газеті"Ваш магазин"))

Фотка будинку не завадила б) Або хоча б малюнок)

Будинок уявний же) Хоча в мене є на стіні дійсно є його малюнок.)

пречудово пишеш, друже. так живо в уяві будинок зявляється і його мешканці...

(Deleted comment)
Пропущені розділові знаки - моє слабке місце.)) але яними не переймаюсь)

(Deleted comment)
(Deleted comment)
(Deleted comment)
(Deleted comment)
Здається, ми жили у Львові у такому ж будинку:) "старечо порипують понівечені дерев’яні сходи" - ми саме такими ходили до віднайнятої квартири. Мені дуже сподобалось - хоча й не впевнена, що тим, хто живе в будинку не хочеться ці сходи замінити - бо можна ноги зламати. А можливо, їм це теж подобається - бо своє і рідне. І дуже атмосферне - як оповідання :)

Дякую і дуже перепрошую що не вийшло зустрітись. Буде мир -надолужим.