September 13th, 2013

рука-смайл

З маленьких життєвих історій: про п'ятницю ,13-те

Згадалось, як одного разу, в п'ятницю, 13-го, після тренування на Погулянці ми вирішили піти на Личаківський цвинтар, подивитись чи бува упирі не вилазять з могил опівночі. Ніби і фільмів жахів тоді було достатньо, але охота була полоскотати нерви реальним видовищем. А ще перед тим як піти, понарозказували купу жахливих історій, в надії  що хтось зламається і не піде та буде потішно осміяний товариством. Фіг там! Ніхто не відмовився і оскільки всім стало трохи страшно, для хоробрості тріснули пару пляшок портвейну. ) Без проблем знайшли дірку в паркані, зайшли, значить на цвинтар. Ходимо між могилами, читаємо надписи, філософськи думаєм що все минає і суєта суєта. ) Зненацька бачимо - вогник! Стало страшно, але ж цікаво - що там і хто там. Підкрадалися туди нечутно. А там в альтанці стоять чуваки в чорних балахонах, по центру один тримає за шкірку чорного кота, інший світить керосиновою лампою.Collapse )
promo forko june 18, 2013 11:43 46
Buy for 1 000 tokens
Цей добротний нащадок славних часів баб ці Австрії досі стоїть серед таких же кам'яниць квадрат у однієї з численних площ Ринок котрогось з галицьких міст. Його товстим стінам не страшна непогода, хоча й старечо порипують понівечені…