September 14th, 2015

рука-смайл

Як чумаки по сіль їздили або трохи про темп реформ.

Сільська бувальщина. Одного разу закінчилась в селі сіль. Ні сала засолити, ні на зиму консервації зробити, ні на щодень до страви годі знайти. Зібрав тоді ватаг громаду і каже - Збираємо усіх чоловіків, кожен бере по возу і парі волів. Поїдемо в солеварні, наберемо там солі повернемся і заживем. Вам тут прийдеться без нас туго, ми заберемо більшість припасів, але затягніть пояси, порайте господарку і чекайте нас через 21 день, наготуйте святковий стіл.
Всі погодились. Запрягли чоловіки волів у вози взяли припаси і поїхали в путь-доріженьку. Жінки, старі та діти всі 20 днів порали господарку, а 21-го дня наготували їсти-пити і виглядають чумацьку валку з поля. Ранок пройшов - нема, обід пройшов - нема. посилають малого Миколку глянути чи не видно де чумацької валки в степу. Побіг Миколка на високий пагорб - нема. Вернувся, каже що нема, а його висварили, мовляв, погано дивився. Побіг ще раз,перебіг аж через сусідній ліс і бачить: стоїть табір, пасуться воли, димить багаття, навколо нього сидять чоловіки і ватаг люльку курить. Докурює такий і каже - Ну що хлопці? Поїли-попили, пора і за сіллю їхать!
promo forko june 18, 2013 11:43 46
Buy for 1 000 tokens
Цей добротний нащадок славних часів баб ці Австрії досі стоїть серед таких же кам'яниць квадрат у однієї з численних площ Ринок котрогось з галицьких міст. Його товстим стінам не страшна непогода, хоча й старечо порипують понівечені…